Руйнуймо міфи!

"Український пріоритет" продовжує свою місію - дослідження нашої історії засобами художньої та науково-популярної літератури, оскільки саме така література, а не суто наукова, здатна викликати позитивні зрушення в колективній пам'яті народу та суспільній свідомості. Надважливою складовою цієї місії є руйнування чужих історичних міфів. Отож руйнуємо міфи ХХ й початку ХХ сторіч.

«"Мышебратья", або Антидот від брехні». Михайло Лукінюк.
Знаменитий розвінчувач імперських та совєцьких історичних міфів Михайло Лукінюк каменя на камені не залишає від «триєдіной» брехні російського диктатора, яку той виклав ще до повномасштабного вторгнення у своєму опусі про "єдіний русскій народ", визнаний міжнародною спільнотою підготовкою аншлюсу України.

 «Українсько-єврейські стосунки: ХХ століття». Алік Гомельський.

Книга українського єврея Аліка Гомельського написана, базуючись на розсекречених архівних документах українського та радянського КДБ, а також Рейху, ЦРУ, ОУН(Б), архівах Володимира Буковського і Василя Митрохина, матеріалах Конгресу та Сенату США, мемуарах і багатьох інших документальних джерелах. Вона всебічно поборює міфи та дезінформаційні вкидання, що протягом десятиліть активно застосовувались совєтською пропагандою.
В ній автор:
— руйнує брехливі міфи про системний антисемітизм та ксенофобію УПА;
— пише про те, хто ж насправді влаштував різанину євреїв у Львові 1941 року;
— перелічує найбільш відомі провокації КДБ та пропагандистів СРСР щодо народів України й Ізраїлю;
— розповідає про врятовану від голокосту родиною командира УПА Романа Шухевича єврейську дівчинку Ірину Райхенберг, про десятки врятованих євреїв братами Шептицькими;
— пише про участь євреїв у загонах УПА;
— наводить прізвища й світлини євреїв, які разом з українцями сиділи в катівнях ГУЛАГУ за ... «Український буржуазний націоналізм» (!);
— розвінчує міфи про антисемітизм Петлюри, про його вбивцю Шварбарда як про «героя-месника» , що насправді був КГБшною шісткою!

 «Прапор перемоги». Анатолій Пономаренко.

Над переможеним Рейхстагом було піднято біля 40 різних прапорів. Але офіційно «Прапором Перемоги» вперто називають той, який ніколи не був над цією будівлею.

Всі, хто ходив до школи за часів СРСР, знають з історії, що першими прапороносцями були Єгоров і Кантарія — росіянин і грузин. Але насправді до їх постановчого підняття «Прапора Перемоги» були десятки справжніх героїв, які раніше встановлювали прапори над Рейхстагом. Книга про трагічні долі як справжніх героїв тих подій, так і обраних за анкетними даними Єгорова й Кантарії.

 «Нескорена Волинь”.
Володимир та Оксана Яблонські.

Книга розглядає всі аспекти Другої польсько-української війни (Волинської трагедії). У публіцистичній формі, на основі історичних джерел та офіційних видань автори яскраво показують причинно-наслідкові зв'язки, героїв і справжніх винуватців тих жорстоких подій.

 У вересні 1920 року Волинь потрапила під польську юрисдикцію. За Польщі кількість українських шкіл скоротилася від 3 600 у 1918 році до 11 — в 1936. Всі школи було переведено на польську мову навчання. Уряд проводив жорстку політику полонізації й асиміляції українців, вдаючись до відвертого терору, як от горезвісна «пацифікація», грабуючи, ґвалтуючи і катуючи мирне населення.

Концентраційний табір Береза Картузька (для українців). Через нього пройшли тисячі провідних діячів українського руху, зокрема, Степан Бандера, Роман Шухевич, Микола Лебедь, Михайло Кобрин, Тарас Боровець, Дмитро Донцов.

На Волині в 1941-43 роках постала 27-ма піхотна дивізія Армії Крайової. Її метою було повернути Польщі територію Волині. Метод діяльності цієї армії — терор.
Так зароджувалась Волинська трагедія.

1943 рік став найстрашнішим періодом нищення українців Закерзоння: тотальні вбивства охоплювали цілі
села. Лише з 19 березня по 8 квітня 1943-го було спалено понад 30 українських сіл.

На жаль, значна частина населення України недостатньо обізнана з цим трагічним періодом в історії Волині, тому не може дати справедливої оцінки рішенню польського Сейму від 22 липня 2016 року про визнання Волинської трагедії «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої».
Ця книга заповнить наявні прогалини й допоможе осмислити ті криваві події.
 Рекомендовано Президією Академії наук вищої школи України.

 «Операція "Burza", або Ми їх спільно винищимо». Йосип Струцюк.

Після «Чуда над Віслою», коли дивізія Безручка з армії УНР розгромила війська більшовиків Тухачевського та Будьонного, врятувавши Польщу від червоної орди, українці чекали підтримки від нових союзників. Натомість отримали від них зрадницьку угоду з москвою, жорстокий окупаційний режим, інтернування армії УНР, «ополячення», «окатоличення», «осадництво», «пацифікацію», концтабір «Береза Картузька», національне приниження й економічний ґніт.

 З 1938 року починається кривава різня українців на одвічній українській Холмщині (в Холмі похований король Данило, там народився Михайло Грушевський).

 1 вересня 1939 року Гітлер, згідно з пактом «Молотова — Ріббентропа», почав війну проти Польщі.
 17 вересня. Почекавши, доки стара Європа оголосить війну загарбнику Гітлеру, Сталін вдерся в Польщу зі Сходу. За декілька днів бойові побратими більшовики й нацисти провели спільний парад перемоги в окупованому Бресті, поділили загарбані території й почали готуватися до війни між собою.

 30 липня 1941 року лондонський Уряд Польщі, знищеної зокрема і московитами, підписує з ними ж таки «Акт Сікорського — Майського». Між його рядками передбачається спільна боротьба вчорашніх (і вічних) ворогів проти українських націоналістів на теренах Західної України. «Ми їх спільно винищимо!» — хвалилися новоспечені союзники. Пізніше навіть операцію спільно розробили — «Burza». «Буря» по-нашому. Але хто сіє бурю, той мусить знати, які чекають жнива.

Книга про трагічне протистояння двох поневолених нацистською Німеччиною народів — українців та поляків. Йосип Струцюк акцентує на мотивах, які спричинили кровопролиття. Використовуючи свідчення очевидців тих подій, автор змальовує жахливі картини винищення польських і українських сіл, показуючи, якою страшною може бути ненависть доведених до відчаю людей. Очевидно, що всі сторони протистояння чинили дії, які можуть кваліфікуватися як воєнні злочини: «ці вчинки лежать за межами християнської моралі», — пише Струцюк.

Разом з тим, автор наводить приклади людських стосунків між поляками та українцями у цих страшних умовах взаємної ненависті. Поляки перегороджували шлях польській боївці, а українці таємно переправляли сусідів-поляків на Галичину. Більш того, усвідомлюючи, що взаємне протистояння грає на руку «третій силі», доходило навіть до співпраці УПА та Армії Крайової, які разом виступали проти більшовиків. Ця книга заповнить багато прогалин у складних стосунках українців і поляків у ХХ столітті, розвінчуючи міфи, які шкодили та шкодять порозумінню двох народів.

«В інтересах наших націй лежить нормалізація відносин, що вимагає говорити правду прямо в очі — всю правду. Але тільки правду. Не половину, не якусь частину правди, а всю правду».
(с) Єжи Ґедройц, 1976 рік.

Замовити книги можна в коментарях та особистих повідомленнях. 

«"Мышебратья", або Антидот від брехні» — 160 грн.
«Українсько-єврейські стосунки: ХХ століття» — 220 грн.
«Прапор перемоги» — 250 грн.
 «Нескорена Волинь» — 150 грн.
 «Операція "Burza", або Ми їх спільно винищимо» — 150 грн.

 У подарунок — знаменитий буклет Євгена Маланюка «Малоросійство»